Вавжинец (Лаврентій) Жмурко (Wawrzyniec Żmurko, Lorenc Zmurko) народився 10 липня 1824 р. (в інших джерелах значиться 9 липня 1824) у Яворові (нині районний центр Львівської обл.). Його батько як міщанин, дбаючи передусім про утримання в руках родинного спадку, не думав про освіту дітей: у місцеву школу свого найстаршого сина він віддав лише у віці десяти років. Під час навчання Вавжинец виявив здібності і великі старання, через що викладачі вмовили батька віддати свого сина до гімназії у Перемишлі. У тутешній гімназії В. Жмурко навчався в 1834–1843 роках, а відтак два роки на філософському факультеті Львівського університету, який тоді був підготовчим до навчання на інших факультетах. У 40-х роках XIX ст. на філософському факультеті професор Ігнац Лемох читав курси “Чиста елементарна математика” та “Практична геометрія”, а професор Август Кунцек – курс “Фізика і прикладна математика”. Для подальшого вивчення математики та інших природничих наук В. Жмурко виїхав до Відня, де відвідував лекції у місцевому університеті та Політехнічній школі. Навчаючись без належної фінансово-матеріальної допомоги з боку родини, він змушений був забезпечувати своє існування самотужки, готуючи студентів до екзаменів з математики. Що найважливіше, під час таких занять він систематизував тодішні методи інтегрування і придумав нові, які легко запам’ятовувались та були ефективними у застосуванні. За порадою професорів, В. Жмурко опублікував ці методи у своїй першій друкованій праці “Beitrag zum Integralcalcul” (1849), яка побачила світ у повідомленнях (Sitzungsberichts) Академії наук у Відні. Колегія професорів Політехнічної школи Відня прийняла зазначену працю як габілітаційну, а В. Жмурко набув статусу приват-доцента. Він був першим габілітованим доцентом у політехнічних навчальних закладах Австрійської імперії.

Спершу В. Жмурко викладав у Відні (1849–1850), а відтак обійняв посаду заступника професора у Технічній академії Львова (1850–1851). Тут його призначили професором, керівником кафедри математики (1851). Професором математики у Львівському університеті В. Жмурко став у 1872 р., а диплом доктора honoris causa з філософії отримав 1878 р. До 1884 р. він був професором, керівником кафедри математики, членом Академічного сенату обох навчальних закладів Львова, відтак – лише Львівського університету. У 1878–1879 роках вчений перебував на посаді декана філософського факультету, а 1885–1886 роках – на посаді ректора Львівського університету.

Професор В. Жмурко відзначався оригінальністю побудови навчальних курсів та своїх лекцій. Виходячи з принципу, що математика є для простору і з простору можна отримати правила алгебри, він будував курс математики так, щоб зникала грань між алгеброю і геометрією. Вводячи так звані просторові числа, В. Жмурко йшов у тому самому напрямі, що й відомий ірландський математик Уїльям Роуен Гамільтон і не знав, що ця конструкція не приводить до аналогу комплексних чисел у просторі. Водночас з лекціями про аналітично-геометричні методи читав курси з теорії рядів, диференціального та інтегрального числення, методів розв’язування числових і диференціальних рівнянь, варіаційного числення.

Як педагог про слабких студентів він зовсім не дбав, але якщо зауважував в одному з них іскру самостійності, то вмів її підтримати і розвинути. Студенти Львівського університету, які прагнули бути вчителями математики, відвідували виклади В. Жмурка в Технічній академії і захоплювались його лекціями. Професору належить відома двотомна праця “Wykład matematyki na podstawie ilości o dowоlnych kierunkach” (Lwów, 1864), яка містить виклад елементарної та вищої математики і погляд на методи викладання автора.

В. Жмурко брав активну участь у реорганізації Технічної академії у Вищу політехнічну школу (1877; нині Національний університет “Львівська політехніка”). При Вищій політехнічній школі була створена екзаменаційна комісія для кандидатів на посади вчителів реальних шкіл, де вчений став екзаменатором та директором комісії. Пізніше В. Жмурко був заступником директора спільної екзаменаційної комісії для вчителів гімназій та реальних шкіл.

Як професор Львівського університету В. Жмурко мав завдання виховувати науковців та вчителів математики. Не погоджуючись з існуючою системою викладання математики у середніх школах, він вирішив підготувати підручники згідно з його способом викладу математики. У здійсненні цього задуму вченому допомагав його зять, професор математичної фізики Львівського університету, Оскар Фабіан. У 1876 р. був опублікований перший зошит підручника “Matematyka dla szkół średnich przez dr. Oskara Fabiana, napisana wedle systemu і ze współudziałem W. Żmurki …”. Тоді ж цей зошит надрукували німецькою мовою. Варто зазначити, що систему викладу математики В. Жмурка не надто охоче підтримувало керівництво освіти, бо вона суттєво відхилялась від обов’язкового шкільного навчального плану.

Самі наукові дослідження професора стосуються багатьох розділів математики: геометрії, алгебри, диференціальних рівнянь, варіаційного числення. У його доробку понад 25 наукових праць, які були опубліковані у виданнях академій та наукових товариств Львова, Кракова, Відня, Парижа, інших наукових центрів.

Ще однією ділянкою наукових і технічних пошуків В. Жмурка було конструювання математичних приладів для креслень кривих. Уже в 1873 р. він презентував на виставці у Відні моделі своїх математичних прикладів: конографу, еліпсографу, еліпсо-параболографу і циклоїдографу. Ці прилади креслили конічні перерізи з різними параметрами і давали змогу конструктивно розв’язувати задачі, які зводяться до рівнянь не вище четвертого степеня. Відтак прилади В. Жмурка демонстрували на виставці у Лондоні (1876) та на рільничо-промисловій виставці у Львові (1877). Крім конографічних приладів і циклоїдографа, на промисловій виставці у Парижі (1878) демонстрували інтегратор – прилад для креслення інтегральної кривої. За зазначені прилади В. Жмурко був відзначений медалями і нагородами, отримав привілеї і патенти в Австро-Угорській імперії. Детальний опис своїх приладів і їхнє застосування до розв’язування алгебричних і трансцендентних рівнянь В. Жмурко подав у праці “Badania w dziedzinie nauki o równaniach oparta na poglądach analityczno-geometrycznych w przestrzeni”, яка була опублікована у Парижі в 1879 р.

В. Жмурко був обраний дійсним членом Краківської академії наук (1872), Французької академії рільництва, ремесел і торгівлі (1878), почесним членом Товариства точних наук у Парижі. Його неодноразово обирали президентом Польського товариства природодослідників ім. М. Коперніка у Львові. Син вченого, Францішек Жмурко, був відомим художником.

Помер професор Вавжинец Жмурко 3 квітня 1889 р., похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Література:

Dziwiński P. Rys dzialalności naukowéj i nauczycielskiéj. Wawrzyńca Żmurki // Prace matematyczno-fizyczne. 1890. Т. 2;
Finkel, Starzyński;
Puzyna J. Prof. Wawrzyniec Żmyrko, jego życie i dzieła // Kosmos. 1889. Rocznik 14. Zesz. 6;
Dianni J. Wachułka A.Tysiąc lat polskiej myśli matematycznej. Warzawa, 1963.